Чесно кажучи, опціони довго здаватися мені чимось складним, поки я не зрозумів, що це просто контракт, який дає тобі право (але не обов'язок) купити або продати актив за фіксованою ціною до певної дати. Думаю, найпростіше пояснити на прикладі з життя.

Уяви, ти знайшов квартиру за 200 тисяч, але грошей ще немає 3 місяці. Домовляєшся з власником: він дає тобі право купити її за цю ціну протягом 3 місяців, а ти платиш 3 тисячі за це право. Тепер два сценарії: або квартира раптом стає коштувати мільйон (наприклад, там жив Елвіс), і ти заробляєш 797 тисяч. Або в ній виявляються проблеми, і якщо ти купив опціон на купівлю акцій, ти можеш просто відмовитися — втратиш лише 3 тисячі. Вся суть у тому: право, але не обов'язок.

Опціони поділяються на два типи. Call (опціон на купівлю) — якщо ти думаєш, що ціна підніметься. Put (опціон на продаж) — якщо очікуєш падіння. Є чотири типи учасників: покупці і продавці обох видів. Покупці називаються тримачами, продавці — писачами. Ключова різниця: якщо ти купив опціон на купівлю акцій, ти можеш обрати, виконувати його чи ні. Продавці ж зобов'язані виконати умови, якщо ти вирішиш скористатися своїм правом.

Потрібно знати кілька термінів. Strike price — ціна, за якою ти можеш купити/продати. Expiration date — крайній термін. Premium — ціна самого опціону. Якщо ти купив опціон на купівлю акцій, ти платиш премію наперед — це твоя максимальна втрата, якщо все піде не так.

Ось практичний приклад. 1 травня акції компанії A коштують 67 доларів. Опціон на купівлю з ціною виконання 70 доларів (липень) коштує 3,15 долара. Контракт на 100 акцій = 315 доларів. Щоб отримати прибуток, акції мають вирости вище 73,15 (70 + 3,15). Через три тижні ціна підскакує до 78 — контракт тепер коштує 825. Твій прибуток: 510 доларів за три тижні. Можеш продати опціон і зафіксувати прибуток (це називається закриття позиції). Якщо ж ціна впаде до 62 до моменту закінчення, опціон стане безкорисним, і ти втратиш всю премію.

За статистикою CBOE лише 10% опціонів дійсно виконуються. 60% закриваються через торгівлю, 30% просто закінчуються без вартості. Більшість трейдерів віддають перевагу продавати опціон, щоб зафіксувати прибуток, замість того щоб його виконувати.

Ціна опціону складається з двох частин: внутрішньої вартості (наскільки опціон вже в прибутку) і часової вартості (ймовірність подальшого зростання). З наближенням дати закінчення часова вартість зменшується — це називається часовим розпадом.

Є американські опціони (можна виконати у будь-який момент до закінчення) і європейські (тільки в день закінчення). Більшість торгованих — американські. Є також довгострокові варіанти (LEAPS) на 1-2 роки, і екзотичні опціони з нестандартними умовами.

Чому люди взагалі використовують опціони? Дві основні причини: спекуляція і хеджування. Спекуляція — це ставка на рух ціни. Перевага в тому, що якщо ти купив опціон на купівлю акцій, ти можеш заробити і коли ринок падає (через put), і коли він йде боком. Плюс — кредитне плече: одним опціоном ти контролюєш 100 акцій. Мінус — потрібно вгадати не тільки напрямок, але й розмір руху і його час. Ризик вищий.

Хеджування — це страховка для твоїх інвестицій. Ти хочеш зловити тренд, але потрібен захист від падіння? Опціон на продаж знижує твій ризик, поки ти ловиш весь ріст. Компанії також використовують опціони для мотивації співробітників.

Читаючи котирування опціонів, зверни увагу на bid (ціна покупки) і ask (ціна продажу). Різниця між ними — спред, і чим він більший, тим гірше для трейдера. Важливі параметри: дельта (як опціон рухається разом із акцією), гамма (як швидко змінюється дельта), вега (чутливість до волатильності), тета (втрата вартості щодня). Волатильність (IV) показує очікувану волатильність — висока IV означає дорогі опціони (гарно для продавців), низька — дешеві (гарно для покупців).

В підсумку: опціони — це потужний інструмент, але вимагає розуміння. Не просто так їх вважають одним із найскладніших фінансових продуктів. Але якщо розібратися, вони відкривають багато можливостей для торгівлі і захисту портфеля.