Застосований МОFCOM блокувальний статут зобов’язує інші компанії, які здійснюють комерційну діяльність у країні, ігнорувати санкції, накладені на п’ять вітчизняних нафтопереробників, пов’язаних із іранськими нафтосправами, оскільки це є неналежним застосуванням іноземних законів і заходів поза межами територіальної юрисдикції.
Ключові висновки:
- 2 травня Китайський МОFCOM застосував блокувальний статут проти санкцій США Управління з контролю за іноземними активами (U.S. OFAC) щодо 5 місцевих нафтопереробників.
- Генрі Гао з SMU зазначає, що це 1-ше застосування статуту з 2021 року змушує глобальні компанії обирати між ринками.
- Далі китайські компанії можуть подати позови про відшкодування збитків від цих санкцій, оскільки Пекін може готувати контрзаходи.
Уряд Китаю застосував блокувальний статут щодо п’яти місцевих нафтопереробників
Китай перейшов до захисту власних комерційних інтересів у торговельній боротьбі, яку він веде проти США, а також у тій мірі, в якій застосовує санкції до китайських суб’єктів.
2 травня Міністерство комерції Китаю (MOFCOM) ухвалило резолюцію, яка застосовує низку документів, відомих у сукупності як Блокувальний статут, щоб протидіяти одностороннім санкціям, запровадженим урядом США проти п’яти місцевих нафтопереробників.

Згідно з Управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC), Hengli Petrochemical (Dalian) Refining & Chemical, Shandong Shouguang Luqing Petrochemical, Shandong Jincheng Petrochemical Group, Hebei Xinhai Chemical Group і Shandong Shengxing Chemical забезпечують «життєво важливе джерело доходу для іранського режиму та його збройних сил», купуючи більшість іранської нафти.
Втім, після проведення оцінки MOFCOM дійшов висновку, що ці санкції становлять «неналежне застосування іноземних законів і заходів поза межами територіальної юрисдикції».
Заклик ігнорувати ці призначення «для захисту національного суверенітету, безпеки та інтересів розвитку, а також для захисту законних прав і інтересів громадян Китаю».
MOFCOM заявив, що «жоден суб’єкт або фізична особа не повинні визнавати, виконувати чи дотримуватися санкційних заходів». За словами аналітиків, це перший раз, коли такий статут застосували з 20201, коли його вперше було видано.
Застосування цих заходів може поставити компанії, що працюють в обох країнах, «між молотом і ковадлом», за оцінкою Генрі Гао, професора Школи права SMU Yong Pung How, оскільки вони змушені будуть виконувати вимоги або США, або Китаю й втратять один із цих великих ринків.
За цим статутом компанії та фірми в Китаї можуть подати позов щодо компенсації, якщо вони зазнали збитків через ці санкції. Аналогічно, китайський уряд також може запровадити контрзаходи проти цих іноземних санкцій.