Центральний банк Туреччини зберігав жорстку монетарну політику в квітні 2026 року, попри стійку інфляцію та уповільнення економічної активності, утримавши базову процентну ставку на рівні 37% — аби захистити ліру та обмежити кредитування, повідомляється в останньому рішенні банку щодо політики.
Від початку року центральний банк обмежив девальвацію ліри 5 відсотками: станом на 5 травня 2026 року валюта торгувалася на рівні 45,17 за долар. Валютні резерви зросли з $41,6 млрд наприкінці березня до $53,2 млрд станом на 24 квітня, підтримані золотими резервами на суму $110 млрд; це відображає припливи через carry trade, йдеться у даних банку.
Інфляція зберігається попри утримання ставки
Попри високу процентну ставку, у квітні індекс споживчих цін зріс на тлі вищих витрат на їжу та житло, а річна інфляція досягла 32%, повідомляє Турецький статистичний інститут. Центральний банк визнав, що «індикатори вказують на уповільнення економічної активності», посилаючись на війну та високі витрати на запозичення як фактори, що впливають на зростання.
Ділова активність у промисловості — найнижчий рівень за два роки
Індекс менеджерів із закупівель (PMI) від Стамбульської торгово-промислової палати впав у квітні до 46 пунктів — це найнижчий рівень з вересня 2024 року, і значно нижче порогових 50 пунктів, які вказують на розширення в промисловому секторі, за даними S&P Global. Ендрю Харкер, економічний директор S&P, заявив: «Занепокоєння щодо того, як довго можуть зберігатися наслідки конфлікту, означає, що виробники перебувають у обережному настрої — скорочують зайнятість, закупівлі та запаси відповідно».
Міжнародний валютний фонд знизив прогноз зростання для турецької економіки до 3,4% у квітні.
Слабкість експорту, торговельний дефіцит розширюється
Політика контролю обмінного курсу, щоб утримувати ліру сильною, спричинила небажані наслідки. Експорт у березні знизився до $22 млрд — на 6% у річному вимірі, тоді як імпорт зріс на 8% до $33 млрд; у підсумку торговельний дефіцит за місяць становив $11 млрд, повідомляє Turkstat (Турецький статистичний інститут).
Професор Емре Алкін, економіст у Topkapı University, розповів AGBI: «Після приблизно трьох років склалася картина, за якої Туреччина стала однією з найдорожчих країн у світі, посилилася тенденція деіндустріалізації, а вартість життя значно зросла». Алкін зазначив, що підтримання сильної ліри означає дорожчі турецькі експорти та привабливіші імпорти, які «негативно вплинули на зовнішній баланс».
Економіст Мустафа Сьонмез пов’язав скорочення торгівлі з ширшими глобальними чинниками: «Через війну обсяги зовнішньої торгівлі звузилися в усьому світі. Експорт Туреччини, зокрема до регіону війни, впав, тоді як ключовий імпортний товар — енергія — зріс». Сьонмез спрогнозував, що торговельний дефіцит продовжить збільшуватися впродовж квітня і далі — «особливо якщо війну в Перській затоці не буде швидко завершено».